Відмова від військової служби з релігійних або моральних причин — це важливе право для громадян, чиї переконання забороняють використання зброї. В Україні існує законодавство, яке дозволяє таким особам проходити альтернативну службу замість військової. Однак цей процес має свої умови, зокрема належність до визнаних релігійних організацій, які підтримують пацифізм. У статті розглянемо, як працює механізм альтернативної служби, правові аспекти, практичні труднощі, з якими можуть зіткнутися віруючі громадяни, а також зміни після початку воєнного стану.
Право на альтернативну службу та визнані релігійні організації.
В Україні право на заміну обов’язкової військової служби альтернативною (невійськовою) службою гарантоване Конституцією. Згідно з ч.4 ст.35 Основного Закону, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. Для реалізації цього права діє Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу”, який визначає, що такою можливістю можуть скористатися лише ті громадяни, які належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю (перелік таких організацій затверджений Кабінетом Міністрів). В іншому випадку (якщо особа не належить до офіційно визнаної пацифістської конфесії) альтернативна служба за законом не надається.
Перелік релігійних організацій, члени яких мають право відмовитися від військової служби зі зброєю і пройти альтернативну службу, є вичерпним. До нього, згідно з Постановою КМУ №2066, входять такі конфесії:
- адвентисти-реформісти;
- адвентисти сьомого дня;
- євангельські християни;
- євангельські християни-баптисти;
- покутники;
- Свідки Єгови;
- харизматичні християнські церкви (і прирівняні до них);
- християни віри євангельської (і прирівняні до них);
- християни євангельської віри;
- товариство Свідомості Крішни.
Таким чином, право на альтернативну службу прив’язане саме до належності особи до наведених релігійних організацій, чиє віровчення забороняє брати до рук зброю. Віруючі інших конфесій формально не підпадають під дію цього закону. На практиці найбільш часто користуються таким правом представники протестантських деномінацій (баптисти, п’ятидесятники, адвентисти) та Свідки Єгови, тобто ті, кого прямо згадано у вищевказаному переліку.
Механізм заміни військової служби у мирний час.
У мирний час, коли проводиться строковий призов громадян на військову службу, реалізувати право на альтернативну службу можна за процедурою, передбаченою законом. Ця процедура покликана забезпечити, щоб віруючий замість строкової служби пройшов невійськову службу на користь суспільству. Основні кроки такі:
- Подання заяви завчасно до призову. Громадянин, який стоїть на військовому обліку і підлягає призову, особисто подає письмову заяву про направлення на альтернативну службу до місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Зробити це потрібно не пізніше ніж за 2 місяці до початку встановленого періоду призову.
- Обґрунтування релігійних переконань документами. Заява подається у довільній формі, але в ній потрібно вказати, чому саме виконання військового обов’язку неможливе через релігійні переконання, та підтвердити щирість цих переконань. До заяви обов’язково додаються документи, які це підтверджують — передусім довідка від релігійної громади про належність до неї (офіційний лист від церкви), а також копія документа про освіту і довідка з місця роботи або навчання.
- Розгляд заяви владою. Відповідний підрозділ місцевої держадміністрації розглядає заяву протягом місяця. Заявника можуть запросити на засідання комісії; у разі потреби залучають представників релігійних організацій чи інших фахівців, щоб перевірити належність громадянина до відповідної релігійної організації та істинність його переконань.
- Рішення про направлення на альтернативну службу (або відмову). Після розгляду заяви державна адміністрація ухвалює рішення — задовольнити заяву або відмовити. Впродовж 5 днів рішення у письмовій формі вручається заявнику і надсилається у військкомат, де той перебуває на обліку.
- Судова практика показує, що для уникнення відповідальності призовник повинен надати докази своїх релігійних переконань, інакше відмова від служби зі зброєю може трактуватися як ухилення від призову.
Практика застосування та прецеденти.
Практичне застосування права на відмову від військової служби з релігійних мотивів підтверджується низкою прецедентів в Україні. Наприклад:
Успішний приклад. У 2015 році віруючий Павло Бакум, парафіянин протестантської церкви “Нове покоління”, домігся через суд права на альтернативну службу замість мобілізації. Він став третім віруючим, якому вдалося в судовому порядку скасувати призов за частковою мобілізацією з огляду на релігійні переконання. Раніше аналогічні позови задовольнили суди у Дніпропетровській та Рівненській областях.
Негативний приклад. У 2022 році Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі №344/12021/22 став на бік обвинувачення щодо особи, яка відмовилась від мобілізації без достатніх доказів релігійних переконань. Суд зазначив, що віруючий має надати підтвердження своїх переконань (належність до відповідної громади тощо), інакше його дії трактуються як ухилення від призову. В тому випадку обвинувачений не зміг довести, що належить до пацифістської релігійної організації, тому його було визнано винним.
Воєнний стан і зміни після 2022 року.
Після початку повномасштабної війни правове регулювання призову зазнало змін, що вплинуло на можливість проходження альтернативної служби. З введенням воєнного стану строкові призови були призупинені, а законодавчо не прописано процедури заміни військової служби альтернативною під час мобілізації. Проте віруючі громадяни зберігають право апелювати до ст.35 Конституції. Практично альтернативна служба реалізується шляхом переведення віруючих на небойову службу в армії або інших структурах.
Фільми, які розкривають тему відмови від військової служби через релігійні та моральні переконання.
- “Hacksaw Ridge” (2016) (Збройний бастіон / За покликом совісті). Історія Дезмонда Досса, медика, який відмовився брати до рук зброю через віру (Адвентист сьомого дня). Пішов у армію під час Другої світової і врятував 75 солдатів, не зробивши жодного пострілу. Реальна історія. Отримав Медаль Пошани.
- “A Hidden Life” (2019) (Таємне життя — реж. Терренс Малик). Драматична історія Франца Єгерштеттерa, австрійського фермера, який відмовився присягати Гітлеру через католицьку віру. Засуджений до страти. Дуже глибоке кіно про віру, совість і ціну внутрішньої свободи.
- “The Conscientious Objector” (2004). Документальний фільм про того ж Дезмонда Досса (героя Hacksaw Ridge). Без пафосу, з архівами й інтерв’ю.
Духовна відповідальність у часи війни.
У час, коли наша країна проходить крізь випробування війни, кожен українець стоїть перед важким вибором: як допомогти, як зберегти себе, як не зрадити своєму серцю? Для тих, хто вірить у Бога і сповідує любов, милосердя й заповідь “не убий”, це випробування особливе.
Ми звертаємося до віруючих людей усіх конфесій, які не можуть взяти до рук зброю з релігійних переконань. Закон України дозволяє вам звернутися по альтернативну (невійськову) службу — законну форму виконання обов’язку перед суспільством, яка не суперечить вашій вірі. Ви можете служити Батьківщині як медики, волонтери, працівники тилу, допомагаючи рятувати життя, а не відбирати його.
Також ми звертаємось до тих, хто шукає Бога в ці темні часи. Якщо ваше сумління бунтує проти насильства — це не слабкість. Це може бути шлях до чогось глибшого. Ви не одні. Є церкви, є громади, які підтримують тих, хто обирає шлях миру, навіть на війні. Ваш голос важливий, ваша молитва сильна, ваша чесність — це вже служіння.
Нехай цей шлях буде важким — але він справжній. І Бог бачить кожного, хто вірний Йому навіть тоді, коли світ кричить навпаки.
“Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.”
Висновок.
Українське законодавство передбачає можливість альтернативної (невійськової) служби для громадян, чиї релігійні переконання не дозволяють брати до рук зброю. У мирний час діє чітка процедура відмови від строкової служби з направленням на альтернативну службу, доступна членам визначених релігійних організацій. Під час воєнного стану чіткої процедури не встановлено, але конституційне право на альтернативну службу залишається в силі. Для реалізації цього права важливо вчасно заявити про свої переконання і надати належні документи, що підтверджують релігійну приналежність.
Джерела: Конституція України; Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу”; Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”; Постанова КМУ №2066 (1999) зі змінами; роз’яснення Інституту релігійної свободи; судова практика Верховного Суду; коментарі юристів та ін.